Мої Знання - Інформаційно-освітня мережа. Розклад уроків. Класні журнали. Новини для учнів і батьків
Освіта в Україні та за кордоном - Osvita.ua
Дніпровське 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Результати моніторингу якості освіти

1) Положення про моніторинг якості освіти

2) Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів 9 класів за результатами ДПА (2019/2020 н.р. учні закладу освіти звільнені від проходження ДПА)

5) Моніторинг результатів продовження навчання та працевлаштування випускників 11-х класів 

6) Аналіз навчальних досягнень 

1-4 класи

5-8 класи

9-11 класи 

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО МОНІТОРИНГУ У ШКОЛІ

Педагогічний колектив працює над удосконаленням управління навчально-виховним процесом через створення системи інформаційного забезпечення в школі та підвищення якості освіти. Забезпечуючи інформаційну діяльність у закладі, педагогічний колектив вивчає науково-методичну літературу, педагогічну пресу, збирає аналітичні матеріали щодо результативності навчально-виховного процесу, підсумків моніторингу; формується банк даних про навчальні досягнення класів, паралелей, кожного учня, про роботу кожного вчителя, роботу вчителів у методичних обєднаннях. Уся інформація систематизується, обробляється на компютерах і подається у зручному для аналізу вигляді. Моніторинг навчально – виховного процесу дає можливість простежити якість знань учнів з будь-якого предмету, виявити кращі результати в роботі, звернути увагу на тих вчителів, які навчають дітей на посередньому рівні.

Моніторингова діяльність проходить крізь різні аспекти шкільного життя та складається з різних структурних одиниць:

- моніторинг якості знань учнів за підсумками семестру, року;

- моніторинг державної підсумкової атестації зовнішнього незалежного оцінювання та працевлаштування випускників;

- моніторинг тематичних атестацій учнів протягом семестрів;

- організаційний моніторинг;

- моніторинг діяльності психологічної служби ;

- моніторинг виховної роботи;

- моніторинг підсумків олімпіад, МАН, конкурсів та турнірів;

- моніторинг підсумків атестації та курсової перепідготовки вчителів школи;

- розробки критеріїв оцінки діяльності роботи вчителя;

- моніторинг стану здоров'я учнів, тощо;

Узявши за основу загальні принципи і структуру моделі предметно-цільового управління навчальним закладом доктора педагогічних наук І.Г. Осадчого, ми розробили власну технологію предметно-цільового проектування, механізм складання цільових проектів як  складових річного плану роботи навчального закладу, як інформаційно-аналітичної бази навчально-виховного процесу і системного моніторингу діяльності окремого вчителя, членів структурного підрозділу (методичного об’єднання, кафедри. У практиці роботи комунального закладу «Дніпровська середня загальноосвітня багатопрофільна школа І-ІІІ ступенів» при впровадженні нової системи (дану технологію використовуємо з 2002 року і по сьогодні, щорічно удосконалюючи її) перевага була надана цільовим проектам, у яких розкриваються цілі та особливості діяльності педагогів, пов’язані із викладанням конкретних навчальних предметів у всіх класах, де передбачено їх вивчення. Цілком очевидно, що розробляти та здійснювати такі проекти може як один учитель, так і декілька педагогів, організаційно об’єднаних у методичні об’єднання або предметні кафедри.

Предметно-цільовий проект має чітку структуру.

1.   Вступна частина передбачає назву проекту, наприклад, «Предметно-цільовий проект-2017. Українська мова», визначення стратегічної мети та основних завдань курсу відповідно до нормативних документів (Державного стандарту, програм, методичних рекомендацій тощо). 

2.   Смислова частина визначає науково-методичне забезпечення виконання поставлених завдань. Містить аналіз забезпечення вчителів і учнів навчальними програмами, підручниками і посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України, а також ознайомлення  з особливостями викладання предмета в поточному навчальному році, матеріалами періодичних педагогічних видань, медіа-ресурсами тощо.

3.   Операційна частина складається з таких елементів, як основні організаційні етапи викладання предмета: тематичний облік знань (з обов’язковим плануванням інтегрованих уроків узагальнення і систематизації знань, аналізу контрольного зрізу та корекції знань), навчальні екскурсії, навчальна практика, державна підсумкова атестація та ЗНО;  позакласна робота (проект «Довкілля як школа», заняття за індивідуальними програмами, олімпіади, конкурси, шкільне відділення МАН; зміцнення матеріальної бази: поповнення дидактичними і  роздавальними матеріалами навчальних кабінетів, придбання електронних посібників, новинок методичної та художньої літератури, база для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, профорієнтаційна література, мережа електронних ресурсів; кадрове забезпечення. Внутрішній моніторинг за названими елементами дає змогу побачити, наскільки ефективно організовано навчальний процес, як забезпечується якість освіти, якої методичної допомоги потребує вчитель. 

4.   Організаційно-методичне забезпечення містить планування роботи кафедри, діагностування компонентів професійної компетентності й майстерності педагогів за трьома напрямками: дидактичні складові уроку, творча методична лабораторія та психолого-педагогічні аспекти діяльності вчителя, засоби реалізації поставлених завдань, аналіз та корегування діяльності.  Це дає можливість об’єктивно оцінити рівень фахової майстерності як окремого вчителя, групи, так і колективу в цілому. За результатами діагностування кожен може побачити динаміку професійного зростання, спланувати самоосвітню та корекційну роботу.

5.   Виконання навчальних планів і програм-це статистична частина предметно-цільового проекту. В цьому розділі подається цифровий аналіз виконання навчальних планів і програм: класи, кількість годин за програмою, за календарним планом, за журналом, кількість обов’язкових письмових робіт за програмою і фактично. Такий аналіз допомагає  спланувати роботу таким чином, щоб оптимально використати навчальні години для засвоєння програмового матеріалу.

6.   Поелементний аналіз виконання контрольної роботи - складова моніторингу якості освіти. Має на меті: 1) аналіз по вертикалі – рівень роботи учнів усього класу; 2) аналіз по горизонталі – рівень роботи кожного учня. Поелементний аналіз дозволяє відслідковувати динаміку якості знань як усього класу, так і кожного окремого учня. Це дає можливість тримати під контролем рівень засвоєння матеріалу учнями, планувати  і проводити вчасно корекцію, використовуючи індивідуальні, групові методи роботи, дистанційне навчання, що сприяє цілісному засвоєнню знань.

7.   Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів за результатами контрольних робіт, тематичного, семестрового, річного оцінювання - найдієвіший засіб забезпечення якості освіти. Дозволяє тримати під контролем динаміку навчального процесу, вести порівняльну діагностику, здійснювати аналіз ефективності застосовуваних методів навчання та корекцію.

8.   Визначення ступеня навченості учнів - засіб, який допомагає діагностувати навчання як навчально-пізнавальний процес із визначенням динаміки як у роботі учня, так і в роботі вчителя.

9.   Динаміка якості знань учнів – це порівняльна характеристика рівнів навчальних досягнень за трьома показниками: на початок року, за І семестр, за рік по окремих класах, по паралелях класів, по окремому вчителю і по колективу структурного підрозділу (методичного об’єднання, кафедри),  спонукає вчителів шукати найоптимальніші методи, форми і прийоми роботи, аби забезпечувати позитивну динаміку якості знань своїх учнів.

10. Кваліметрична модель діяльності вчителя – методичний інструментарій освітнього моніторингу за п’ятьма показниками:  підвищення професійного рівня; здійснення навчально-виховного процесу;  педагогічна майстерність, ерудиція;  виконавча дисципліна; суспільна діяльність. Ця комплексна діагностика дає реальну картину різних аспектів діяльності окремого вчителя, членів структурного підрозділу (методичного об’єднання, кафедри) і педагогічного колективу, що допомагає визначати перспективні стратегічні і тактичні завдання роботи школи.

Отже, предметно-цільовий проект допомагає реалізувати основні завдання у галузі загальної середньої освіти – створення рівних умов доступу дитини до якісної освіти, формування навчально-розвивального середовища, забезпечення моніторингового супроводу; запровадження в основний процес ідеології розвитку основних життєвих компетентностей, а також змінює культуру управлінської діяльності: від адміністративного стилю до культури громадського управління за цілями і результатами діяльності на проектній основі.

Власними розробками педагогічного колективу школи є поелементний аналіз контрольних робіт по предметах, з аналізом типових помилок в порівнянні по класам, що дає можливість учителю самостійно проаналізувати, над чим необхідно працювати з учнями, як спланувати повторення вивченого матеріалу. Заслуговує на увагу робота з упровадження Моніторингового щоденника вчителя та Атестаційного поступу педагога (критеріїв оцінки діяльності педагогічних працівників), що сприяє підвищенню професійної компетентності вчителів, покращенню методичної роботи, дає можливість обґрунтовано провести атестацію педагогічних працівників, висвітлює наочно досягнення кожного учителя.

Вважаємо, що моніторингові дослідження – це шлях до самовдосконалення вчителя. Спільна аналітична діяльність адміністрації школи і вчителів дає високі результати. Для вчителя така діяльність є школою самовдосконалення своєї діяльності та самоаналізу, адміністрації це дозволяє об’єктивно оцінити стан педагогічної майстерності вчителя, його потенційні можливості, визначити шляхи вдосконалення навчально – виховного процесу.

Завдяки впровадженню в практику роботи школи соціально-психологічного моніторингу, який здійснювався за допомогою хмарного сервісу «Універсал onlinе» створена система підтримки та допомоги дитині в НВП на засадах соціально-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів. Це система дев’яти взаємопов’язаних психолого-педагогічних технологій, які забезпечують послідовність НВП навчального закладу і створюють цілісний характер взаємодії всіх його структурних підрозділів та учасників НВП залежно від поставлених цілей і завдань конкретного навчального закладу та задач особистісного розвитку кожного учня.

На практиці дана освітня система реалізована в діагностично-проектувальному комплексі, що утворюють три блоки:

І блок. Діагностично - цілепокладаючий (підготовчий):

ü діагностика особистісного розвитку учнів в класних колективах;

üаналіз та прогнозування особистісного розвитку;

üконструювання завдань навчального закладу та психолого-педагогічних задач особистісного розвитку учнів.

ІІ блок. Програмно - проектувальний (основний):

üпрограмування предметно-орієнтованого змісту в навчально-виховних програмах;

üмоделювання проблемно-цільового змісту в навчально-виховних проектах;

üпланування особистісно-орієнтованого змісту у планах роботи навчального закладу, класних колективах, групах учнів.

ІІІ блок. Корекційно - розвивальний (завершальний):

üтворення особистісно-розвивального змісту в сценаріях (уроках, виховних заходах тощо);

üреалізація особистісно-орієнтованого та особистісно-розвивального змісту;

üмоніторинг особистісного розвитку учнів та  ефективності роботи конкретних педагогічних працівників.

Основним завданням завершальних технологічних модулів «реалізація» та «моніторинг» є регулювання і корекція навчально-виховного змісту, визначення ефективності роботи конкретного педагога та педагогічного колективу, моніторинг особистісного розвитку учня, вихованців класних колективів і навчального закладу. Так у модулі «реалізація» адміністрація навчального закладу може в автоматичному режимі визначити ефективність навчальної і виховної роботи педагогів на предмет реалізації конкретних цілей і задач особистісного розвитку учнів класних колективів та відслідковувати в динаміці розвиток кожного вихованця, окремих груп, класних колективів, навчального закладу.

Результатом модуля «моніторинг» є визначення ефективності навчально-виховного процесу за конкретними педагогами, графіки та діаграми за результатами особистісного розвитку кожного учня, класних колективів, навчального закладу.

Як засвідчує моніторинг результатів  особистісного розвитку учнів школи, впровадження даної системи та хмарного сервісу «Універсал» повністю змінює традиційні підходи до організації та проведення НВП в загальноосвітніх навчальних закладах і суттєво покращує динаміку психолого-соціального розвитку більшості вихованців.

Так, наприклад, зростає в більшості класів рівень інтеграції та згуртування учнів в  класних колективах, підвищується життєва активність учнів, особливо в навчально-пізнавальній, соціально-комунікативній, діяльностях.

Значних успіхів досягнуто педагогічним колективом у формуванні конструктивних ціннісних орієнтацій та пріоритетів вихованців у таких групах видів діяльності, як: предметно-перетворюючій, громадсько-корисній, національно-громадянській.

Суттєво знижується рівень ізоляції та відторгнення учнів в класних колективах. У значної кількості учнів проводиться корекція вад особистісного розвитку. Так наприклад, знижується тривожність, імпульсивність, схильність до нечесної поведінки, агресивність, тощо.

Результатом впровадження проектно-модульної системи проектування особистісного розвитку учня в школі є випускні класні колективи, де відсутні ізольовані і відторгнуті учні, де більшість вихованців відмічаються високою життєвою активністю і стають лідерами.

Впровадження створеної проектно-модульної системи проектування особистісного розвитку учня в практику роботи школи за допомогою хмарного сервісу «Універсал 4 on-linе», яка забезпечує наскрізний, неперервний, системний моніторинговий супровід НВП,  приводить до суттєвих змін у особистісному розвитку учнів і позитивно пливає на ефективність і результативність всього навчально-виховного процесу.

У школі наявна і постійно вдосконалюється система контролю за навчальними досягненнями учнів через моніторингове дослідження за такими напрямками: рівні навчальних досягнень учнів за результатами семестрового (річного) оцінювання; рівні навчальних досягнень учнів класу з предметів за результатами річного оцінювання та за результатами контрольних робіт, передбачених графіком контролю за рівнем навчальних досягнень учнів протягом навчального року у порівнянні із результатами тематичного (семестрового) оцінювання (моніторинг рівня навченості); результати ДПА, результати ЗНО в порівнянні з результатами річного оцінювання; участь учнів школи у конкурсах, олімпіадах, МАН.

Одним з пріоритетних напрямків у діяльності школи є організація роботи з обдарованими дітьми. У закладі проводиться цілеспрямована робота щодо виявлення обдарованих дітей на основі психолого-педагогічних досліджень, організації роботи та залучення їх до участі в олімпіадах, конкурсах, діяльності МАН тощо. На засіданнях предметних кафедр, науково-методичної ради постійно аналізується наступність та результативність у роботі з обдарованими дітьми.

З метою підвищення рівня підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання у школі систематично проводиться ряд заходів: батьківські збори, уроки-практикуми, семінари, наради вчителів, розміщується інформація на стенді «ЗНО – 20....» та на сайті школи, де надаються відомості учням, батькам, вчителям щодо проведення процедури ЗНО в поточному році. Випускники закладу мають доступ до інтернет-проекту Українського центру підготовки абітурієнтів, який дозволяє учням перевірити рівень знань з окремих предметів та краще підготуватись до складання ЗНО. З метою покращення навчально-виховної роботи та підвищення рівня підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання щорічно адміністрацією закладу виділяються години варіативної складової для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, математики , історії .  Щоб ознайомитися з процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, навчитись ефективно розподіляти час, ознайомитись із стандартизованими тестами, в березні поточного року учні 11-их класів школи проходять пробне тестування.